Люстрація псевдолюстратора

 
 

Люстрація псевдолюстратора




Це Тобі, синку, доцю… а Вам простим смертним???

Posted By Модератор On 11.04.2014 @ 13:54 In Громадськість | No Comments

Відповідь на допис «Гряде час помилування?» («Народна Воля» 35-37 від 4 квітня 2014 р.)

Багатьом у районі, ох, як не подобається Самооборона, Штаб національного спротиву, громадсько-політична рада, як єдині на даний час дієві самоорганізовані громадські організації у районі, яких із острахом бояться усі гілки влади та держслужбовці, одним словом, ті люди, котрих підозрюють у корупційних діях. А своєю постійною присутністю у будинку Надвірнянської міської організації «Просвіта» дуже заважають навіюванню творчим задумам автора замовної статті певних осіб влади.

Якщо б автор поцікавився, проходячи поруч коридором із мобілізаційним штабом, у своїх багаточисельних побратимів-просвітян, яку очолює Михайло Ноняк (а не голови осередку в одній особі писаки Лазорка), то не вводив би в оману громаду району, бо усі бюджетні установи здали кошти на підтримку Майдану.

Еліта просвітянського Надвірнянського міського осередку Лазорка не те, що дрімає, а спить тихим сном. Бо сам автор, як борсук, який пробудився від сплячки і згадав, що в Україні відбуваються якісь революційні події, уявив себе у ролі конюха, шофера та почав щось шити, та так героїчно, що і сама його муза не зрозуміла, що налюстрував. Аж одного разу я його зустрів на Надвірнянському Майдані і досі не з`являється, напевне, боїться націоналістів.

Пам’ять його настільки коротка, що саме він забув, що на агітках (один її примірник зберігає автор цієї публікації) за кандидата на посаду Надвірнянського міського голови Степана Іроденка гордо агітував …Ярослав Лазорко.

Яке моральне право має Лазорко звинувачувати громадян міста, котрі мають хлопський світогляд, неосвічені, котрі зовсім нічого не читають, яким місцем автор відчуває розумову убогість багатьох? Очевидно, забув, як хвалився на шпальтах совітської газети про свою багату бібліотеку творів Леніна та комуни. Або скільки віршів чи творів він особисто зачитав на Вічевому майдані у Надвірній під час урочистостей до 200-ї річниці Тараса Шевченка, Дня Героїв? Лазорко забув, що саме громадсько-політична рада Надвірнянщини – одна з тих громадських організацій, яка служить національним інтересам громади, а саме є ініціатором, доброчинцем і активним учасником спорудження у м. Надвірна пам’ятника Борцям за волю України. Певні кошти на будівництво зібрав відділ культури РДА і, як не дивно, єдиного прізвища, якого не було у списку – це саме прізвища «великого патріота національного маштабу» Ярослава Лазорка.

Слід великому «націоналісту» нагадати, що саме ця рада зробила подання до депутатського корпусу Надвірнянської міської ради про присвоєння звання почесного громадянина м. Надвірна Героям України Степанові Бандері, Романові Шухевичу та Володимирові Андрушку. Хочеться нагадати авторові, що саме громада пошила Прапор вояків УПА, який передала у дар Прикарпатському військово-спортивному ліцею-інтернату та Державний Прапор України площею 72 кв. м. Саме їх пошила, як пише дописувач, швачка – секретар ради п. Люба (слід правду сказати, що до ініціативної групи тоді належав і Ярослав Лазорко). Прапор зберігали у будинку Надвірнянської міської просвітянської організації, який два роки тому п. Лазорко викрав та зберігав у невідомому місці. Виявивши пропажу напередодні дня Державного Прапора, громада піднялася на пошуки, до яких готові були залучити правоохоронців. Тільки завдяки пошуковим зусиллям міського голови Зіновія Андрійовича вдалося з «невідомого» місця повернути прапор громаді і не зірвати свято.

А щодо так званого національного проекту молодіжної дискотеки, вірніше, сімейного грошового, то присутність Самооборони не дає можливості Ярославові Лазорку надавати приміщення різним комерційним структурам за відповідні кошти, які лягали б йому в кишеню. Додаю копію листа від підприємця на адресу громадсько-політичної ради про те, що Ярослав Лазорко не повернув кошти за наданий у кредит товар для міської просвітянської організації на 1700 грн. Питання організації дискотек не­одноразово обговорювали на спільних нарадах за участі громадських активістів, депутатського корпусу міської та районної рад, просвітян 15 грудня 2011 р. Відповідний протокол наради мною був наданий і редакції часопису «Народна Воля», де чітко вказано, які вимоги поставили перед організаторами, у першу чергу, при укладанні відповідної угоди з відповідальною особою з питання підготовки приміщення до безпечного перебування у ньому такої великої кількості людей (організатори називали чисельність більше 100 осіб), гарантії безпеки нашим дітям у випадку виникнення нестандартної ситуації, дотримування протипожежної безпеки, збереження майна, належного порядку у приміщенні «Просвіта».

На шпальтах часопису дослівно озвучено: «тут танцює елітна молодь» («Народна Воля» від 27 січня 2012 р.). Невже нашу молодь можна визначати за принципом поділу та сімейними, родинними, елітними зв’язками?! Їм усе – найкращі тепличні умови відпочинку, найкращі путівки для відпочинку… – інші нехай виживають, як можуть, або взагалі хай їдуть в інші населені пункти. З їхніх слів випливає, що молоді нема місця між їхніми чадами та елітою. Як тоді бути з іншою більшою частиною Надвірнянської молоді, котра не має приміщення для молодіжних зібрань різного роду, у т. ч. проведення молодіжних заходів? Про це уже докладно описано у часописі «Народна Воля» у публікації від 10 лютого 2012 р. «Відкрита відповідь».

Оце, так би мовити, «представник» Ярослав Лазорко хоче сміхотворно, бездарно мати якесь слово у політиці?!

Ярослав ЛЕСЮК,

голова громадсько-політичної ради Надвірнянщини,

член Штабу національного

спротиву у Надвірнянському районі, член Всеукраїнського

товариства «Просвіта»

ім. Тараса Шевченка та

Надвірнянського міського

осередку товариства «Просвіта» (кер. Михайло Ноняк).



Создан 13 апр 2014